In English
04071, Київ, вул. Нижній Вал 15,
поверх 5, офіс 502
На мапі
жовтень 2014 року
жовтень 2014 року
2148
Керуючий партнер Олександр Саусь
спеціально для Forbes

Forbes: Як зменшити емоційну напруженість співробітників

Керуючий партнер Олександр Саусь
спеціально для Forbes

Ще рік тому ніхто б і не подумав, що мине зовсім трохи часу – і населення України опиниться в полоні психологічного дисбалансу, спровокованого реальними воєнними діями. Якби тоді хтось мимохіть зронив фразу про те, що через рік багато керівників серйозно задумаються над тим, як зняти емоційний тиск, який випав на долю багатьох моїх співвітчизників, – я б залишив цю репліку без особливої ​​уваги.

На сьогодні в Україні не залишилося жодного бізнесу, який би так чи інакше не постраждав від воєнної ситуації. Найбільш вразливими перед лицем гібридної війни виявилися люди. Людський капітал страждає першим, якщо стикається з фактами, які йдуть у розріз із причинно-наслідковими зв'язками. Додаткове сум'яття в умах персоналу спричиняє і неясність щодо головного питання, яке всіх тривожить – коли все це припиниться.

Про психологічний стан тих громадян України, які з примхи долі опинилися в епіцентрі всього,що відбувається, або ж потрапили туди, виконуючи громадянський обов'язок, говорити зайве. Навіть якщо цей кошмар закінчиться завтра, то виводити їх зі стану душевного стресу й емоційної нестабільності доведеться ще довго.

Топ-менеджмент до останнього повинен оберігати свій основний капітал – людей – від перипетій нашого часу, забезпечувати умовну стабільність їх працевлаштування та підтримувати в них упевненість у завтрашньому дні.

Тих людей, які безпосередньо не потрапили під удар війни, набагато більше. Всі вони тією чи іншою мірою схильні до депресії і вимагають особливого ставлення, у тому числі і з боку їхніх безпосередніх роботодавців. Зиґмунд Фрейд якось сказав, що «депресія – це заморожений страх». Звідси зрозумілими стають причини зайвої емоційної напруженості на рівні персоналу будь-якої компанії. Такі співробітники перебувають у підвішеному стані, бояться непередбачених змін, страждають від безсилля і неможливості вплинути на перебіг подій і, як результат, стають вкрай демотивованими, збитими з пантелику і малопродуктивними для бізнесу.

Звісно, кардинально змінити їх стан у нас не вийде. Лише нормалізація обстановки і час є перевіреними і найефективнішими засобами. І все ж я хочу дати кілька порад тим керівникам, які хочуть полегшити життя чи якось підтримати свій персонал у важкий час. Такі дії і заходи не завдадуть жодної шкоди міжособистісним стосункам усередині компанії. Швидше навпаки, і вони довели свою ефективність на практиці.

Отже:

Емоційний контрудар мусить поєднуватися з певними зусиллями і позитивним настроєм з боку самих співробітників. Тобто йдеться не про благо, що впало на голову, як шматок сиру на ворону, а про якісь дії чи кроки, реалізація яких приносить моральне задоволення

1. Будь-яку емоцію зі знаком «-» можна погасити за допомогою рівноцінної емоції зі знаком «+».Важливо пам'ятати, що такий контрудар має поєднуватися з певними зусиллями і позитивним настроєм з боку самих співробітників. Тобто йдеться не про благо, що впало на голову, як шматок сиру на ворону, а про якісь дії чи кроки, реалізація яких приносить моральне задоволення.

Наприклад, можна ініціювати проект, який є новим, багатоступеневим і виходить за межі звичного функціоналу. Або організувати корпоративний захід, де співробітникам буде запропоновано взяти участь у рафтингу чи піднятися на вершину гори. Суть такої вправи полягає в тому, щоб глибоким залученням або приємною втомою «забути» про негативні спогади чи тривожні думки.

Звичайно, терапевтичний ефект такого кроку не буде тривати вічно – і рано чи пізно його дія закінчиться. Але, діючи таким чином, ви, можливо, витягнете одних співробітників з емоційної кризи або не допустите потрапляння інших до такої психологічної ями.

Тон комунікації має бути стриманим, без оціночних суджень, і ґрунтуватися на фактах. При виборі каналу комунікації важливо керуватися такими критеріями, як швидкість, ефективність і практичність. Слід пам'ятати, що обсяг комунікації повинен бути помірним, а її подання – своєчасним

2. Теорема айсберга виголошує: «Сім восьмих будь-якого явища неможливо побачити». І це при доброму освітленні і нормальному зорі. Уявіть собі, що відбувається у головах ваших співробітників через інформаційний шабаш, який ми зараз спостерігаємо.

В основі передання будь-якої інформації лежить система комунікацій, яку слід ретельно проаудіювати й відкоригувати на корпоративному рівні. На моє глибоке переконання, обізнаність та інформованість співробітників залежать від зрілості і збалансованості їхніх керівників. Якби топ-менеджмент багатьох містоутворюючих підприємств Південного Сходу України свого часу продемонстрував більш професійний підхід до налагодження правильної комунікації зі своїм персоналом, ситуація в країні могла б бути зовсім іншою. У такий період дуже важливо не лише мати свою позицію, а й уміти донести її до людей.

Тон комунікації має бути стриманим, без оціночних суджень, і ґрунтуватися на фактах. При виборі каналу комунікації важливо керуватися такими критеріями, як швидкість, ефективність і практичність. Слід пам'ятати, що обсяг комунікації повинен бути помірним, а її подання – своєчасним. При переданні будь-якої інформації важливо сконцентруватися на таких ключових напрямках, як безпека співробітників, безперервність бізнесу та збереження робочих місць.

Менше розмов – більше справ, менше категоричності – більше терпіння, менше повчань – більше коучингу. Зазвичай, це працює і повернеться сторицею уже в найближчому майбутньому

3. У час емоційної нестабільності персоналу на перший план виходять лінійні менеджери. Тобто ті управлінці, які безпосередньо взаємодіють із людьми, їхніми бідами, радощами, тривогами і сумнівами. Саме від їхнього розуміння ситуації, такту в спілкуванні, вміння управляти персоналом і здатності мінімізувати ризики при виникненні критичних або кризових явищ великою мірою залежить успіх усього бізнесу.

Необхідно пам'ятати, що такі кліше як «увійти у ситуацію», «піти назустріч», «простягти руку допомоги» – це не просто звичні фразеологічні звороти, а ті реальні кроки, які, можливо, убезпечать когось зі співробітників від останньої краплі, яка переповнить чашу терпіння. Менше розмов – більше справ, менше категоричності – більше терпіння, менше повчань – більше коучингу. Зазвичай, це працює і повернеться сторицею уже в найближчому майбутньому.

Від імені працедавця важливо надати гарантії своїм співробітникам у тому, що можлива економія чи оптимізація витрат, пов'язана з політико-економічною ситуацією в країні, не проводитиметься в першу чергу за рахунок скорочення персоналу або реструктуризації

4. Коли людина емоційно неврівноважена, її турбує дисбаланс у сім'ї, а на голову падає криза на вулиці, то єдиним місцем для порятунку є робота. Багато хто ховається за неї, як за ширму, намагаючись утекти від реальності. Для деяких така поведінка є виправданою з точки зору лікувального ефекту. Для інших – це самообман, який не приносить результату ні співробітникові, ні компанії.

Тому від імені працедавця важливо надати гарантії своїм співробітникам у тому, що можлива економія чи оптимізація витрат, пов'язана з політико-економічною ситуацією в країні, не проводитиметься в першу чергу за рахунок скорочення персоналу чи реструктуризації. Іншими словами, топ-менеджмент до кінця повинен оберігати свій основний капітал – людей – від перипетій нашого часу, забезпечувати умовну стабільність їх працевлаштування та підтримувати в них упевненість у завтрашньому дні.

Безсумнівно, що така втягнутість в інтереси один одного і взаємні зобов'язання сторін допомагають спільно «вирулювати» із найскладніших ситуацій.

Forbes.ua