При страхуванні заставного майна досить часто виникає питання: якими нормативними актами регулюється обов'язковість даного страхування? Поспішаю втішити: майнове страхування як таке не є обов'язковим з точки зору українського законодавства. Будь-яка страховка, яка купується на вимогу банку, формально називається «добровільною».
Однак, мало кому відомо, що існує і «обов'язкове страхування майна». Постанова Кабінету Міністрів України №358 від 06.04.2011 р. регулює страхування заставного майна, а саме: страхування предметів іпотеки (нерухомого майна).
Відповідно до зазначеної Постанови страхування нерухомого заставного майна повинно здійснюватися згідно з особливою формою договору страхування.
Чим же відрізняється обов'язкове майнове страхування від добровільного?
Відмінності досить істотні. Наприклад, договір обов'язкового страхування майна покриває ризик проведення робіт, пов'язаних з будівництвом або реконструкцією об'єктів нерухомості, які розташовані поруч із застрахованим майном, а також сусідніх приміщень, що не належать страхувальнику.
Подібний ризик просто неможливий в рамках добровільного страхування. Його не вийде докупити навіть за окрему плату. Здавалося б, це позитивна відмінність. Але вона сподобається лише тим клієнтам, які готові підписувати договір без внесення до нього будь-яких правок. Адже зміна стандартного тексту — це вже порушення Постанови Кабінету Міністрів України.
Зверніть увагу, що положення даної Постанови поширюються виключно на страхування нерухомого майна. А ось для рухомого майна страхування подібним методом неможливе, оскільки його не можна розглядати в якості предмета іпотеки. І це не може не радувати, оскільки навіть базовий бланк добровільного страхування рухомого майна за якістю набагато кращий, ніж державний шаблон «обов'язкового страхування нерухомості».
Підсумуємо: якщо ваш банк раптом попросить оформити страхування заставного майна за процедурою, затвердженою Кабінетом Міністрів України для предметів іпотеки, рекомендую переконати його представників не робити цього. Адже насправді «підводних каменів» в цьому документі набагато більше, ніж описано в даній статті.