Психологи вважають, що в бізнесі завжди більш успішні екстраверти. У цій сфері вони відчувають себе більш комфортно в порівнянні з інтровертами. Чи це насправді так і як уникнути пасток для екстравертів нижче.
Аксіомою вважається твердження, що екстравертам легше бути підприємцями. Адже саме вони можуть таким чином реалізувати свою життєву стратегію — надати або продати те, до чого всі прагнуть. Схильність до спілкування, і, як результат, широке коло корисних знайомих, внутрішні резерви енергії, спрямовані в конструктивне русло — виглядають ідеальною «бізнес-моделлю людини». Це призводить до того, що екстраверт виглядає як термінатор в бізнесі.
В той же час, у світі мало що близьке до ідеалу. Ряд характеристик цього типу особистості ускладнюють йому життя і можуть зруйнувати навіть ідеально вибудовану бізнес-модель.
Будь-який вид діяльності має більше шансів на успіх за умови, що він є творчою діяльністю і способом самореалізації його керівника. Здається, що по-іншому не може бути. Саме це і призводить до дисонансу між невідповідністю внутрішніх і зовнішніх цінностей. Таким чином, необхідність подобатися всім, або хоча б більшості, може бути причиною виникнення у екстраверта серйозного внутрішнього конфлікту. Вирішенням цієї проблеми є виключення з пріоритетів загального визнання і схвалення. Або, як мінімум, усвідомлення такої необхідності.
Погляд зі сторони
Насправді йдеться про екстравертів як про психотип, досліджуваний зі сторони. Адже я є інтровертом. А от мій молодший брат — екстраверт. Завдяки цьому у мене була можливість вивчити цей психотип з досить близької відстані. Ряд неприємних ситуацій, в яких він опинявся, починаючи з дитинства, навіть теоретично не могли зі мною статися завдяки орієнтації на внутрішній світ. У той же час, я був тією людиною, яка витягувала брата з різних екстравертивних колотнеч. Коли ж він став дорослим і навчився сам себе рятувати, я перетворився на його порадника.
На його прикладі я зрозумів, що всі неприємності, які отримали більший масштаб після досягнення братом зрілого віку, мають одну загальну характеристику, яка, як правило, і визначає модель поведінки екстраверта. Цей пси-фактор — прагнення до зовнішнього оцінювання і недостатньо розвинена самосвідомість. Зараз братові 35, він успішно керує підприємством з кількістю співробітників понад 400 осіб, але труднощі у виборі друзів, властиві екстравертам, присутні й досі. І головною проблемою є, насамперед, необ'єктивна самооцінка.
З якими складнощами стикаються екстраверти і як вони можуть впливати на бізнес?
Створюється враження, що екстраверти, тим паче успішні, скаржитися на відсутність друзів точно не повинні. Тим не менше, схильність перебільшувати число своїх друзів, а також рівень їх прихильності можуть спричинити за собою глибокі розчарування. Багато екстравертів, з якими я стикався в житті, дивували мене повною відсутністю варіантів оцінок щодо того, як їх сприймають оточуючі! Розвиток соціальних мереж тільки посилює невміння екстравертів оцінювати ставлення людей свого соціального кола до себе, навіть коли йдеться про гарних знайомих. Очевидно, що з декількох тисяч друзів на Facebook, можливо, 5-10 є такими в реальності. Та й то не факт. Що правда сам екстраверт про це може не здогадуватися.
Якщо ж говорити про інтровертів — нам більш властиво слухати, ніж говорити. Адже слухаючи, Ви краще сприймаєте пряму мову своїх співрозмовників. Як говорив Білл Гейтс: «Те, як Ви збираєте, обробляєте і використовуєте інформацію, визначить, виграєте Ви або програєте». Якщо Ви — екстраверт, схильний поговорити, у тому числі й про те, що не цікавить співрозмовника, не дивно, що Вас можуть уникати. І навряд чи стануть мати з Вами бізнес відносини. Зрозуміло, що ми зараз говоримо не про елементарну нав'язливість. А насамперед про «фірмову» властивість екстравертів: до кінця не усвідомлювати (не звітувати перед самим собою), який саме ефект створюють їхні дії на співрозмовників. Крім того, екстраверти мають схильність до імпульсивності. Це ж впливає на послідовність викладу думок і чіткість формулювань, які, відіграють значну роль в ефективній комунікації.
Інтроверти vs екстраверти
У своїй книзі «Як важливо бути інтровертом» психолог Джеральд Метьюс говорить про те, що інтроверти розмірковують більш ґрунтовно, ніж екстраверти. Екстраверти більш схильні дотримуватися швидкого і приблизного підходу до вирішення завдань. При цьому жертвують точністю на користь швидкості. Інтроверти ретельно аналізують інформацію, перш ніж починати діяти. Більше того, інтровертам більш властиво ставити запитання «що, якщо?», і саме ця здатність часто служить джерелом ефективних рішень у бізнесі.
Прихильність до позитивного («що є»), а не до нормативного («як має бути») аналізу прямо впливає на обрані екстравертом способи досягнення успіху. Іноді екстраверти вважають, що можуть легко переконати людей діяти саме так, як це вигідно самим екстравертам. Можливо, можна піти іншим шляхом. Адже існує думка, що будь-який товар або сервіс, насамперед, купується, а не продається. Саме тому, у мене навіть не виникає думок про відвідування тренінгів з продажу. Не сумніваюся, що більша частина інтровертів відчувають те ж, що і я.
Відмінність між інтровертами та екстравертами виявляється і в схильності до ризику. Дослідження, наведені у вищезгаданій книзі Метьюса, говорять про те, що інтроверти на 28% менше схильні до фінансового ризику. Добре це, чи погано — кожен може вирішити для себе сам. У той же час, результати досліджень говорять про те, що, коли інтроверти стикаються з низькою ймовірністю виграшу, вони прагнуть уникнути ризику; у разі високої ймовірності перемоги їх готовність до ризику збільшується. Так, в результаті ще одного експерименту, в якому взяли участь 64 трейдера інвестиційного банку, було встановлено, що трейдери, які отримують найвищі результати, відносяться до числа емоційно стійких інтровертів.
Зрозумійте мене правильно — я не намагаюся перетягнути канат в сторону інтровертів. Просто у цих двох типів особистості різні стратегії. Хрестоматійний приклад — стратегії компаній Microsoft і Apple. Два потужних гравця, що мають протилежні ринкові позиції. Перша, екстравертна по суті, завжди слідувала за ринком, друга, інтровертна, ринок для себе створювала сама. Яка з них найбільш ефективна? Відповісти складно. Так і у випадку з екстравертами та інтровертами.
Якщо ж говорити про універсальний рецепт, його можна умовно сформулювати так: екстраверту потрібно слідувати за ринком, інтроверту — слідувати за своїми можливостями. Можемо говорити про наступне: «Екстраверт спочатку дізнається, що можна буде добре продати, а потім думає, як це зробити. Інтроверт спочатку думає, що він може добре зробити, а потім думає, як це продати ».
На думку Юнга, «чистих екстравертованих та інтровертованих типів не існує. Зрозуміло, пацієнти психіатричних клінік не рахуються». Ми ж говоримо лише про деякі загальні риси. На закінчення зазначу, що інтроверти не розумніші екстравертів. Якщо дивитися на показник IQ, у людей цих двох типів приблизно рівний інтелект. Різниця і визначальні фактори успіху полягають в методах. Дійсно, успішні люди можуть бути від природи і екстравертами, і інтровертами. При цьому, і ті, й інші повинні навчитися альтернативним умінням: екстравертам — інтровертивним, а інтровертам — екстравертивним. Це наче міняти полюси: екстравертам зазирати всередину себе, а інтровертам виглядати назовні та гарненько оглядатися.
Чи можна (і чи потрібно) змінити свою схильність до якого-небудь психологічного типу — це предмет окремого дослідження. Але задуматися й усвідомити підґрунтя прийнятих рішень — прагнення кожного, хто прагне до успіху, особливо до успіху в бізнесі.
