In English
04071, Київ, вул. Нижній Вал 15,
поверх 5, офіс 502
На мапі
травень 2014 року
травень 2014 року
2666
Керуючий партнер Олександр Саусь
спеціально для Companion

Примус до змін

Керуючий партнер Олександр Саусь
спеціально для Companion

Український ринок страхових послуг і в попередні роки розвивався з помітними перекосами, а починаючи з минулої осені через падіння економіки і зовсім завмер в стані очікування. Які питання розвитку ринку потрібно екстрено вирішувати вже сьогодні?

Навесні 2014 р. Нацкомфінпослуг оприлюднив підсумки страхового ринку за попередній рік, які, здавалося б, не повинні викликати особливих побоювань. На кінець 2013 р. в країні було зареєстровано 407 страхових компаній (далі СК), у тому числі 62 лайфові і 345 ризикових. За минулий рік з держреєстру фінансових організацій була виключена інформація про 15 ризикових страховиків і одного лайфового, а також включена інформація про вісім ризикових компаній і одну лайфову.

У порівнянні з 2012 р. обсяг надходжень страхових премій виріс на 33,3 % (до 28,7 млрд. грн.), а обсяг чистих страхових премій збільшився на 6,3%. Валові страхові виплати в минулому році знизилися на 9,7% , чисті страхові виплати – на 8,1%. У структурі чистих страхових премій на роздрібне страхування в 2013 р. припадало 47,6 % (у 2012 -му – 43,9 %), на корпоративне – 52,4 % (56,1%). Обсяг роздрібного страхування в минулому році склав 10,27 млрд. грн., що на 15,4 % більше, ніж роком раніше.

Цікаво, що 99 % зібраних премій припадало на частку топ-200 ризикових компаній, а 98 – на частку топ-20 лайфових. Виходить, що інші страховики знаходяться практично в замороженому стані.

Страхові резерви компаній станом на кінець 2013 р. виросли на 14,8 % в порівнянні з 2012-м, а саме до 14,44 млрд. грн. На думку регулятора, приріст резервів пов'язаний з істотним збільшенням надходжень страхових премій. Загальні активи страховиків також збільшилися – до 66,39 млрд. грн. (або на 18,1% в порівнянні з попереднім роком). Такий приріст показників, втім, пояснюється досить прозаїчно: після зміни звітних форм для страховиків у загальний обсяг активів стали включатися частки перестраховиків у страхових резервах. У той же час розмір активів, визначених згідно ст.31 Закону «Про страхування» для надання страхових резервів знизився на 22,4 % – до 37,9 млрд. грн.

Загальні проблеми

Що ж насправді криється за цими цифрами, і чим дійсно живе страховий ринок України ? Як зазначає Андрій Горельцев, заступник голови правління СК Брокбізнес, сьогодні існують дві найгостріші проблеми, з якими стикаються як ризикові, так і лайкові, українські страховики, – це девальвація гривні і зниження платоспроможності населення. Звідси падіння збору страхових премій.

Аналогічної думки дотримується і Ліна Кравченко, заступник голови правління СК Нова. Вона підкреслює, що зростання валютного курсу привело до підвищення цін на ремонт та запчастини для автомобілів, внаслідок чого розмір середньої виплати з автострахування виріс на 15%. Зміна цін на медикаменти, а також введення ПДВ на ліки і збільшення вартості послуг клінік негативно позначилося і на підвищенні витрат страховиків на обслуговування Клієнтів з медичного страхування. Зростання середньої виплати по цьому виду страхування вже склало близько 20 %. У результаті страховики змушені поетапно піднімати ціни на свої послуги.

Зміни валютного курсу і заходи валютного регулювання, що застосовуються Національним банком України, негативно відбилися і на роботі лайфових страховиків. Так, НБУ своєю постановою № 49 з 27.02.2014 р. ввів заборону на купівлю валюти страховими компаніями для покриття резервів в іноземній валюті. І хоча цю постанову згодом було скасовано, страховики говорять про відсутність гарантій повторення подібної ситуації.

Вибудувана в країні система фінанасового моніторингу також не сприяє розвитку ринку, оскільки на відміну від країн ЄС Державна служба фінансового моніторингу України практикує підхід за формальною ознакою, а не за суттю. З одного боку, відомство ініціює нескінченні накази, плани, навчання, заповнення форм та збір анкет і персональної інформації. З іншого – всі ці витратні за часом і грошами процеси анітрохи не заважають існуючій корупції, призводять до упущень і помилок з боку учасників ринку і виливаються в істотні штрафні санкції, незважаючи на те що не мають серйозних правових і фінансових наслідків.

Більш того, в останній редакції закону про фінмоніторинг прописані положення про захист персональних даних, що явно суперечать європейським підходам. За словами Тетяни Бабко, директора представництва Oakeshott Insurance Consultants в Україні, вона і її колеги, починаючи з минулого літа, звертали увагу всіх учасників ринку на фактичну заборону на перестрахування у нерезидентів у проекті останньої редакції цього закону і лише в лютому 2014 знайшли розуміння в Нацкомфінпослуг. «Але чи вилилося воно в конкретні заходи, поки незрозуміло», – додає експерт. Це стосується і вимог щодо наявності документів на перестраховиків-нерезидентів, та реєстрації договорів перестрахування, яка істотно ускладнює роботу з ними. Всі ці нововведення викликають нерозуміння у міжнародних перестраховиків і обмежують можливості по залученню нових гравців на український ринок. А головне, вони вимагають витрат людино-годин, відволікають персонал від основної діяльності і знижують ефективність роботи страховиків і перестрахувальників.

Гальмує розвиток страхового ринку і сформована практика призначення в керівництво держслужб. На відміну від Росії, де в різний час в керівництві наглядових органів стояли відомі фахівці зі страхування і перестрахування, в Україні призначення в наглядові органи (наприклад, Нацкомфінпослуг) проходять за політичними квотами, а не за професійним критерієм. У результаті страхового ринку вкрай важко доносити свої пропозиції щодо розвитку та зміцнення, оскільки з боку представників держави відсутні розуміння і інтерес. До того ж протягом останнього місяця Нацкомфінпослуг по суті живе в умовах двовладдя. Є офіційно призначений керівник комісії – Андрій Волков та в.о. голови – ??Максим Поляков. При цьому органи влади чи то забули про цю проблему, чи то навмисно бажають відмовчуватися. «Я не знаю ні одного, ні другого і підходжу з точки зору законослухняного учасника бізнес-процесу. Якщо від мене держава вимагає виконання правил гри, то чому вона не виконує свої прямі обов'язки і породжує хаос?» – задається резонним питанням Т. Бабко.

Питання Криму

Між іншим всі перераховані проблеми меркнуть на тлі того, в яких умовах опинилися суб'єкти українського ринку страхування в Криму починаючи з березня. На момент анексії півострова там було вісім регіональних страховиків. Правління НБУ було змушене 6 травня прийняти постанову № 260, що закріпила рішення (тимчасово до закінчення окупації) про припинення подальшої діяльності українських банківських установ та їх відокремлених підрозділів на території Криму. Після цього рішення у страховиків залишився один вихід – проводити страхові виплати тільки на материковій частині України. Однак вони до цих пір не розуміють, як визнавати настання страхового випадку, на підставі яких документів здійснювати виплати, а також, що робити зі своїми філіями, агентами та майном у Криму.

На початку весни Нацкомфінпослуг вже попереджав учасників ринку про неприпустимість порушення умов роботи представниками та підрозділами СК в Криму, а також вимагав чіткого виконання законодавства України. Однак представники ринку вважають: набагато правильніше було б з боку регулятора скликати компанії, що мають там структурні підрозділи, для прийняття спільного рішення з приводу того, як слід діяти з найменшими втратами в подібній ситуації. Крим уже живе за законами іншої держави, і формальні циркуляри в даному випадку навряд допоможуть.

Складнощі перестрахування

У 2013 р. за договорами перестрахування ризиків українські страховики сплатили 8,75 млрд. грн., що в 3,5 рази більше, ніж роком раніше. Ця сума включає в себе і виплати у розмірі 1,63 млрд.грн. перестрахувальникам - нерезидентам, що на 26,5 % більше, ніж у 2012-му. Одночасно було відмічено більш ніж п'ятикратне зростання обсягів вхідного перестрахування резидентам – до 7,11 млрд.грн. Виплати, компенсовані перестраховиками, склали 486,7 млн.грн., що на 9,5 % менше, ніж у 2012 р. У тому числі нерезиденти компенсували 401,5 млн.грн. ( на 12,6 % більше , резиденти – 85,2 млн. грн. (на 53 % менше).

Економічна ситуація в країні, корупція, ускладнений документообіг і затримки платежів через реєстрацію договорів перестрахування – всі ці фактори знижують інтерес до нашого ринку міжнародних гравців. Працювати з таким ринком важко і неефективно, тому перестрахувальники досі направляли свої ресурси на інші ринки – в Росію, Казахстан, Азербайджан. «Тільки за минулий рік до Росії, за інформацією Нацкомфінпослуг, перераховано близько 632,1 млн.грн. перестрахувальних платежів, або 38,7 % всього вихідного перестрахування. Для нашого ринку це великі гроші, а також ще й зобов'язання, які в сотні разів перевищують зазначені платежі», – підкреслює Валерій Туровський, консультант із страхування і перестрахування, власник торгової марки Страховичок.

Зараз в Україні залишаються лише глобальні перестрахувальники, які використовують, як правило, облігаторні договори, оскільки цей вид діяльності дає хоч якийсь обсяг премій. Широкого виходу іноземних перестрахувальників на український ринок, особливо щодо факультативних ризиків, не спостерігається. Тим часом ризики, що вимагають перестрахування, необхідно десь розміщувати. На цій хвилі серед страховиків знову виникає питання про створення перестрахувальної компанії, в тому числі і державної (що вже широко обговорювалося ринком в 2010 р.).

В. Туровський звертає увагу на те, що до цих пір невеликі портфелі українських страхових компаній робили непростим і досить дорогим доступ на західні перестрахувальні ринки. Багато українських страховиків вирішували це питання шляхом перестрахування ризиків і портфелів в Росії. Обсяги, що прийшли з українського ринку, російські компанії часто включали в свої облігаторні договори із західними перестраховиками. «Сьогодні становище змінилося: для українських страховиків змінився статус країни-резиденції російських перестрахувальників на не дружній для України. Наслідком цього може стати зменшення об’ємів, що надавалися раніше російським ринком, прояв політичних ризиків гласної або негласної заборони переказу коштів в Україну», – попереджає експерт. На його думку, створення державної перестрахувальної компанії якраз і може стати одним із шляхів вирішення цього гострого питання.

Електронні документи

Стимулювати розвиток страхового ринку могло б і впровадження в Україні електронного страхового поліса. «Навіть зараз ряд страхових компаній, незважаючи на відсутність у законодавстві такого поняття, говорять про те, що пропонують послуги страхування (наприклад, ОСЦПВ) через електронний страховий поліс» , – ділиться своїми спостереженнями Олександр Саусь, керуючий партнер BritMark. Реально такий поліс має силу тільки в тому випадку, якщо надалі випускається паперовий поліс згідно з вимогами законодавства, який страхувальник отримує, скажімо, поштою. Тобто страховики спрощують процес покупки поліса, а не пропонують повноцінний електронний страховий поліс.

На думку Л. Кравченко , потреба в електронній формі страхового поліса назріла вже давно, причому не тільки в страхуванні відповідальності, де затримка пов'язана з наявністю технічного забезпечення агентів та ін. З нею згодні й експерти СК Юпітер Вієнна Іншуранс Груп, які підкреслюють, що дана можливість значно спростила б оформлення полісів як для Клієнтів, так і для страхових компаній.

Реалізацію повноцінних електронних проектів може прискорити законодавство про застосування електронного підпису. По суті необхідно прописати положення, яке звільнить страховика від ідентифікації Клієнта у випадку, якщо той здійснив оплату поліса банківською карткою.

Зараз над проектами документів, які дозволять використовувати страховий електронний поліс, працює один з комітетів МТСБУ. Член цього комітету А. Горельцев разом з колегами сподівається, що їх робота не буде марною, і ініціативи реалізуються на законодавчому рівні.

Більш того, Наталія Гудима, генеральний директор МТСБУ, нещодавно повідомила в своєму блозі про те, що до осені 2014 р. в бюро мають намір перейти на 100 %-е внесення усіма страховими компаніями інформації про продані поліси ОСЦПВ в центральну базу даних МТСБУ в момент укладання договору. Для цього розроблять IТ-підсистему, аналогічну підсистемі Green Card online, яка забезпечує внесення в базу даних за проданими полісами "Зелена карта" ще до того, як поліс буде переданий страхувальнику. І хоча така підсистема ще не зможе запустити масові продажі електронних полісів ОСЦПВ, вона значно наблизить момент запуску повноцінних електронних полісів страхування в Україні.

Надії на перезавантаження влади

Ліна Кравченко, заступник голови правління СК Нова:

- Так і не вирішена проблема відвертого демпінгу на ринку обов'язкового страхування цивільної відповідальності водіїв. Ситуація, коли у агента можна придбати поліс зі знижкою 50 %, негативно впливає на весь страховий ринок.

Як тільки починається демпінг, страхові платежі стають меншими. Це означає, що в резерви моторного бюро відраховується менше, відповідно страхова компанія менше формує.

Відповідальність за виплати лягає на плечі компаній - членів МТСБУ, адже всім зрозуміло, що страховики, які пропонують комісійну винагороду агентам на рівні 60-70 %, не зможуть сформувати адекватні резерви під майбутні виплати. Від того, наскільки ефективно МТСБУ буде боротися з даною тенденцією, залежить майбутнє цього виду страхування.

Ми сподіваємося, що нинішнє перезавантаження влади в Україні принесе позитивні результати. Відразу вирішити всі проблеми ринку, звичайно ж, не вийде, на це знадобиться час і злагоджена робота уряду, регулятора і представників галузі.

Потрібен оновлений закон про страхування

Гаррі Андреасян , генеральний директор СК Allianz Україна:

- Однією з найбільш гострих глобальних проблем ринку залишається неприйнятий досі оновлений закон про страхування. Це гальмує розвиток галузі, в тому числі і впровадження електронних полісів. У цій редакції закону буде норма, згідно з якою поліс, оформлений з цифровим підписом, буде мати однакову юридичну силу із звичайним полісом (з мокрою печаткою та підписом). До цього часу компанії, що працюють з електронним полісом, роблять це на свій страх і ризик – у випадку судового розгляду у СК не буде можливості відстояти свої права по ньому. Також нова редакція закону допоможе ринку в боротьбі з бюрократією, з недобросовісними і неплатоспроможними страховими компаніями.

Ще одна серйозна проблема – ситуація на ринку ОСАЦВ. Незважаючи на те що в останні роки регулятор частіше, ніж раніше, відбирав ліцензії у недобросовісних страховиків, все ж ці дії реактивні, тобто робилися, коли СК вже переставала виконувати зобов'язання перед Клієнтами, зникала з ринку. При цьому проблеми ринку очевидні – завищені комісії агентам, демпінг і, як наслідок – недорезервування і проблеми з платоспроможністю. Щоб виявити страховиків, які працюють саме таким чином, не потрібні спецзаходи. Досить проїхатися по основних автодорогах міст і подивитися, поліси яких страхових компаній продають агенти «з коліс» з величезними знижками, а потім навідатися в ці компанії з перевіркою, тим більше що у регулятора є право перевіряти платоспроможність СК будь-якою датою. Не думаю, що хоча б 50 % гравців ринку ОСАЦВ витримають таку перевірку. Проблеми ринку ОСАЦВ потрібно вирішувати , тому що недобросовісні гравці за допомогою демпінгу забирають частину бізнесу у класичних страховиків, а потім завдають шкоди репутації всьому ринку, коли безслідно зникають, залишаючи тисячі Клієнтів без виплат.

Ми очікуємо більш жорсткої позиції Нацкомфінпослуг та МТСБУ з приводу даного питання: активні перевірки, ефективні інструменти ( на зразок збільшення відрахувань до фондів МТСБУ ), суворі заходи (позбавлення ліцензій до того, як постраждалі в ДТП масово зіткнуться із затягуванням виплат) і т.п.

Роль брокерів недооцінюється

Олександр Саусь , керуючий партнер BritMark:

- Значна частина великих підприємств (близько 50 %) в Україні не звикли працювати з брокерами, хоча в кінцевому підсумку це дешевше і ефективніше з точки зору врегулювання збитків. Сегмент брокерського каналу становить не більше 5% всіх продажів на ринку. У Польщі 75 % продажів здійснюється через брокерські та агентські канали, у Німеччині – 86 %. У США на одну страхову компанію припадає 239 брокерських, в Європі – від 16 до 18, в Україні на сім страховиків – один страховий брокер.

Ще одна проблема полягає в тому, що брокери часто обмежені у виборі компаній для страхування великих корпоративних застав, оскільки значна частина банків, які фінансують Клієнтів, мають свій список акредитованих страховиків. Крім того, деякі з цих страхових компаній можуть бути відверто ненадійними. Обмеженість вибору страхової компанії веде до того, що брокер не завжди може запропонувати найкращий варіант страхового покриття для Клієнта і ризикує надати послуги не найкращої якості, відповідно погіршити власний імідж.

Законодавче регулювання сфери страхового посередництва в Україні недосконале і потребує доопрацювань. Наприклад , в 2013 р. страхові брокери отримали право укладати договори страхування з іноземними компаніями та страхувати ризики українських фірм, що пов'язані з морськими перевезеннями, а також ризики комерційної авіації. Але законодавче регулювання валютних операцій має багато підводних каменів і обмежує брокерів у праві купівлі іноземної валюти для розрахунку (таке право мають тільки представництва іноземних брокерів). Крім того, на законодавчому рівні не встановлена ??обов'язкова професійна відповідальність страхових брокерів, як це прийнято в країнах ЄС. Як наслідок – якість послуг, що надаються деякими страховими брокерами, низька.

У результаті Клієнти, маючи негативний досвід співпраці, втрачають довіру до всіх страхових брокерів.

Для вирішення проблем, пов'язаних із законодавством, необхідно змінити ставлення держави до страхового ринку і ринку страхового посередництва, зокрема, удосконалити законодавчі норми у сфері страхування та валютного контролю. Безумовно, багато що залежить і від самих брокерів, які повинні просувати не лише послуги своєї компанії, але і посередництва в цілому, щоб формувати правильне розуміння у Клієнтів.

«Головне завдання - збереження капіталу»

Ігор Гордієнко, голова правління АСК ІНГО Україна.

Як ви охарактеризували б нинішній стан українського страхового ринку?

Він в основних трендах дуже схожий з ринком II-III кварталів 2008 року . Насувається криза ліквідності і платоспроможності на страховому ринку. Банки суттєво зменшили кредитування в корпоративному і роздрібному сегментах, обсяги промислового виробництва падають, імпорт і продаж нових автомобілів дуже суттєво скоротилися. Страховий ринок, безумовно, реагує на поточні економічні тенденції. Вже видно основні тренди, насамперед – падіння зборів страхових платежів з автострахування. Темпи падіння страхування майна також істотні і становлять близько 10 %. Єдиний вид страхування, який показав невелике зростання, – добровільне медичне страхування (ДМС).

Відповідно у ряду компаній посилюється бажання заробити гроші будь-якою ціною. Страховики з ринковою моделлю поведінки підвищують ціни, скорочують витрати, в тому числі на аквізиції. У них головна мета – зберегти капітал, отримати прибуток. Таких компаній, на мій погляд, не більше 20, інші намагаються заробити гроші тут і зараз, тому триває демпінг.

Але демпінг – дуже небезпечна тенденція. Як і за підсумками 2008-2009 рр.., така модель поведінки призведе до відходу з ринку цілого ряду гравців. За моїми оцінками, не менше десяти компаній до кінця року припинять своє існування, тому що падіння економіки триватиме ще кілька місяців. Регулятор буде робити те, що й повинен робити у кризовій ситуації – посилювати нагляд за станом компаній і дотриманням вимог до їх капіталу.

Позитивна тенденція – недавня зміна керівництва МТСБУ. У мене є велика надія на те, що найближчим часом Моторним бюро будуть прийняті рішення щодо протидії кризовим явищам, особливо на ринку ОСЦПВ і «Зеленої карти». Це відповідно призведе до скорочення кількості страхових компаній, що працюють на даних ринках.

Що ви змінили в діяльності своєї компанії у відповідь на виклики ринку?

Ми затвердили і почали впроваджувати антикризовий план у вересні минулого року, оскільки сьогоднішнє падіння економіки передбачалося експертами ще тоді.

Програма складається з декількох пунктів. По-перше, цінова політика повинна бути адекватна загальному рівню ризиків у країні. Це виражається у підвищенні страхових тарифів з майнового страхування, по КАСКО. У тендерних пропозиціях компанія ні в якому разі не йде в демпінг. Ми дотримуємося більш консервативних процедур з прийому ризиків на страхування. Привели ціноутворення у відповідність з прогнозованим рівнем збитковості, який за різними видами страхування збільшується в силу економічних причин. Наприклад, збитковість «Зеленої карти», КАСКО, ДМС дуже чутлива до зміни курсу через істотну валютну складову – в запчастинах, ліках і т.д.

По-друге, ми провели скорочення витрат приблизно на 10-15%. Заморожені деякі інвестпроекти, зменшені адміністративно-господарські витрати, а також витрати на маркетинг і рекламу. Але так зараз поступає багато хто. Ми продовжимо скорочення витрат, якщо це буде необхідно.

І по-третє, стали ще жорсткішими всі внутрішні процедури, пов'язані з управлінням безпекою, протидією шахрайству. Також зміни торкнулися персоналу: посилена дисципліна, трохи змінена система оплати праці .

Який ефект від цього вже отримано?

Якщо в 2013 р. компанія показала істотне зростання страхових премій, то за підсумками I кварталу обсяг страхових платежів знизився. Однак суть нашого антикризового плану – не збільшення частки ринку і обсягу зібраних премій, а прибуток і збереження капіталу. За підсумками перших чотирьох місяців року ми цей план виконуємо. І хоча збір премій у нас скорочується , але прибуток залишається. Це означає, що ми зберігаємо капітал.

Багато страховиків говорять про проблеми з перестрахуванням. Ви з ними стикаєтеся?

Традиційно у нас є автоматичний захист у вигляді облігаторного перестрахування. Серед наших ключових партнерів з перестрахування такі компанії, як HannoverRe (Німеччина) , SwissRe (Швейцарія), MunichRe (Німеччина), SCOR (Франція), PartnerRe (Швейцарія). Наша материнська структура – ВСАТ Ингосстрах (Росія) – в якості перестраховика працює з АСК ІНГО Україна на ринкових умовах. За перші чотири місяці 2014 р. ніяких обмежень по прийому ризиків у перестрахуванні ми не відчули. Наприклад, великий облігаторний захист у нас по сільському господарству. Тут поки ніяких обмежень, пов'язаних з подіями в Україні, ми не бачимо. Справа в тому, що в цьому захисті не покриваються ризики громадських заворушень, тероризму, військових дій і т.д. Втім, ми зараз розглядаємо можливість покупки додаткової ємності на ринку по цих ризиках, і маємо намір запропонувати купити їх нашим Клієнтам.

Що стосується факультативних ризиків, то дійсно ряд ринків зараз посилює вимоги по них.

Ми приділяємо значну увагу рейтингу безпеки програм перестрахування. Так, частка перестрахування в міжнародних компаніях з рейтингом S&P на рівні «А» і вище в нашій облігаторній програмі перестрахування майна, відповідальності, вантажів, морських ризиків за останні три роки становить не менше 69 %.

Наскільки, на ваш погляд, необхідна оновлена ??редакція закону «Про страхування» ?

Ця редакція готувалася ринком досить давно. Напевно, якісь моменти я сьогодні бачив би по-іншому. Але основні речі написані правильно – посилення регулювання, вимог до капіталу та управління. Це правильні норми, причому їх потрібно було приймати ще 10-15 років тому. Резюмую – необхідно приймати закон в цій редакції.

Хотілося б вірити, що ринок страхування буде рухатися до моделі партнерства між страховими компаніями і державою. У такому випадку, звичайно ж, закон потребує подальшого доопрацювання. Однак фундаментально його не слід змінювати. Як показує досвід інших країн, сильний нагляд сприяє зміцненню та стабілізації страхового ринку.

Питання не в кількості, а в організації

Тетяна Бабко, директор представництва Oakeshott Insurance Consultants в Україні:

- Ринок страхових послуг почав завмирати ще торік, і зараз це продовжується. Ми вважаємо, що наше законодавство має враховувати політичну та економічну ситуацію, а не намагатися «затиснути і дотиснути» страхові організації наглядовими органами. Навпаки, слід розробляти стабілізаційні заходи, щоб допомогти пережити страховикам цей період. У даному питанні у нас був приклад кризи 1998 р., але тоді ринок тільки розвивався.

Суворі вимоги до резервів страхових компаній та їх розміщення було дуже складно виконати, і нагляд пішов на тимчасове їх послаблення. І інший приклад: у 2008 р., коли резерви для майбутніх виплат страховиків, розміщених на депозитних рахунках банків, були заморожені, кілька страховиків не змогли виконувати свої зобов'язання з поточних надходжень і збанкрутували. Ніхто з чиновників не поніс відповідальності за злочинну бездіяльність. У подібних ситуаціях завдання наглядового органу –  зберегти ринок, тому що завтра потрібно буде платити відшкодування страхувальникам. А з яких джерел їх платити, якщо страховики фактично потрапляють у форс-мажорну ситуацію, ставши заручниками дій самої держави?

Протягом багатьох років нагляд абсолютно не був зацікавлений у збереженні, не кажучи вже про розвиток ринку. Регулятор постійно розповідає, що у нас занадто багато страхових компаній. Звичайно, їх чимало, тому складно контролювати. Ми ж, як англійський брокер, відповідаємо, що в Англії зареєстровано більше 1,5 тис. страхових компаній і понад 10 тис. страхових брокерів. І чомусь це не заважає ринку працювати цивілізовано, навпаки, він є одним з найважливіших в глобальній системі страхування і перестрахування. Тобто питання не в кількості, а в організації та підходах до нагляду. Якщо компанія виконує всі нормативи, існуючі в законодавстві, то вона має право на життя.

Потрібно створити державну перестрахувальну компанію

Алла Волошина, експерт з перестрахування, екс-керівник Лідер РЕ:

- Поточна економічна і політична ситуація змушує уряд України приймати нестандартні рішення для залучення приватного капіталу в нові проекти та шукати шляхи стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу. Все це, звичайно ж, пов'язане з великими ризиками і вимагає страхових гарантій та захисту. Одвічна боротьба між знанням і незнанням, ризиком і спокоєм, приватним і державним капіталом призводить до того, що страхові компанії неохоче страхують, а в більшості випадків і зовсім відмовляються страхувати нові і невивчені ризики. До того ж перестрахувати їх просто немає можливості.

Свого часу подібні проблеми були успішно вирішені в Китаї, Польщі, Словенії та ряді інших країн за допомогою створення державної перестрахувальної компанії (ДПК). Наприклад, уряд КНР направив з валютних резервів 4 млрд.$ на капіталізацію національної перестрахувальної компанії China Re, а через кілька років розмістив її акції на біржі. Цей крок дав стимул до створення середніх за розміром приватних перестрахувальних фірм, дозволив перенаправити потоки внесків, переданих у перестрахування, на внутрішній ринок і залучити внески з інших світових страхових ринків. Таким чином, за кілька років у Китаї був сформований великий національний перестраховий сектор, який приймає на перестрахування внески не тільки з внутрішнього ринку, а й з-за кордону.

Аналізуючи світовий досвід створення державних перестрахувальних компаній, можна стверджувати, що такий інструмент дає можливість інвестування зібраних коштів від страхового ринку в державні та муніципальні облігації, а також у пріоритетні державні програми. Маючи держгарантії, ДПК можуть отримувати додаткові перестрахувальні об’єми на міжнародному ринку, що дозволяє надавати додатковий перестраховий захист національним страховикам з різних видів страхування. І нарешті такі компанії беруть ризики по вхідному міжнародному перестрахуванню, чим забезпечують залучення валютних коштів у країну.

При розумному використанні діючих і доступних механізмів перестрахування створення ДПК здатне забезпечити консолідацію страхового ринку України, сприятиме зростанню його капіталізації, впровадженню уніфікованих правил страхування, а також стимулювати розвиток нових видів страхування.

companion.ua