Олександр Саусь  

Чому страховики готуються до банкрутств. І чи реально запобігти «ефекту доміно» на фінансовому ринку

944
0
Поділитися:  
Роздрукувати
Відправити на пошту
BritMark в цифрах
21,3 млн. грн
Відділ відшкодування збитків в 2016 році закрив 1062 збитків на загальну суму 21,3 млн. грн.
О BRITMARK
 
коментар для
Forbse Керуючий партнер
Про автора Зателефонувати
Ви власник бізнесу в зоні АТО?

Безкоштовно проконсультуйтеся з нашими фахівцями з питання страхування майна та життя

+38 044 425 03 77
НАПИСАТИ НАМ
 

Олександр Саусь спеціально для Forbes.ua розповів про те, що відбувається зі страховиками на українському ринку страхування в нинішніх умовах

Події, які нині відбуваються у банківському секторі, зокрема девальваційні процеси та закриття банків регулятором, поки що не позначаються на страховиках. Але в найближчій перспективі небанківський фінансовий сектор також потрапить під вплив загального стану економіки. Це означає, що запустяться процеси, аналогічні до банківських. Не всі страховики можуть постраждати через свої зв'язки з банками-конвертаторами чи свою участь у конвертаційних схемах, але в цілому сьогоднішня ситуація, ймовірно, дуже болісно позначиться на ринку. Як можна пом'якшити наслідки для страхового ринку та його Клієнтів?

Починаючи з березня цього року, Національний банк України щотижня закриває по декілька фінансових установ. При цьому аналогічний процес на страховому ринку, який тісно пов'язаний із банками, не відбувається. Зрозуміло, постає запитання: завдяки чому страховикам удається залишатися на плаву під час девальвації, військового конфлікту, економічної нестабільності та масового закриття банків? Так, згідно з даними Національної комісії, яка регулює ринки фінансових послуг, на початок другого півріччя 2014 року в Україні працювали 342 ризикові страхові компанії та 58 компаній зі страхування життя.

«НБУ закриває банки з двох причин – за непроведення платежів і за невиконання зобов'язань за депозитами. Регулятор відразу бачить, котрий із банків не може здійснити платіж. А в страхуванні цей ефект накопичувальний: скарги надходять поступово і накопичуються зазвичай рік», – пояснює перший віце-президент страхової компанії «АХА Страхування» Андрій Перетяжко. Він нагадує, що під час нестабільності 2008–2009 років страховики почали «лягати» через півроку після настання кризи, а найбільші проблеми виникли тільки через рік. За таким же сценарієм ринок може піти й нині. Усі передумови для цього назріли.

Передусім страховики стали жертвою фінансового стану банківської системи. Нагадаємо, що, за законом, резерви страхових компаній, тобто кошти, необхідні для забезпечення платоспроможності ринку, розміщуються, зокрема, на депозитах у банках. Проте як кошти юридичних осіб ці гроші не підпадають під будь-які гарантії. Страхові компанії не можуть повернути кошти з банків, які вже стали неплатоспроможними, чи з банків, які не повертають депозити, але під опіку Фонду гарантування вкладів їх не переведено. І чиновники не поспішають надати цим грошам спеціального статусу, що могло б суттєво пом'якшити удар кризи по фінансовому сектору. «Ніхто не виводить із резервів в окрему групу депозити, які страховики, відповідно до законодавства, розміщували в банках. Страховики вже тепер зауважують: щодо повернення цих грошей потрапляють у таку чергу, що навряд чи зможуть розраховувати на відшкодування», – констатує керуючий партнер юридичної компанії Aries Олег Давиденко. Водночас ніхто не рахує, скільки фіктивних банкрутств організовується вже сьогодні з мотивацією про неможливість повернути гроші з банків, навіть притому що в банку і страхової компанії – одні засновники.

На цьому тлі зростає збитковість у східних областях. Насамперед від неї страждають такі компанії, як ВУСО та АСКА, суттєві ємності яких було зосереджено на об'єктах у Донецькій і Луганській областях. Ще одним ефектом від подій на сході стали труднощі з перестрахуванням ризиків для більшості компаній – зовнішні ринки ризиків збільшують тарифи для України як для території з підвищеною ймовірністю страхових подій.

Іншою проблемою, з якою зіткнулися страховики, стала заборона переказувати за кордон платежі у валюті, введена постановою НБУ №540. Це означає неможливість перестраховувати ризики на зовнішніх ринках, тобто потенційну підвищену збитковість чи відмову у виплатах за цілим ланцюжком страхових подій. «Щодо перестрахування страховики в найкращому разі ведуть переговори з іноземними партнерами, домовляючись, що премію буде виплачено пізніше. Але якщо ситуація затягнеться ще на декілька місяців, компанії або посилять умови для страховиків, або українські компанії взагалі втратять можливість укласти контракт на новий період, – попереджає Андрій Перетяжко. – За моїми оцінками, для залагодження ситуації з валютними платежами з перестрахування є місяць-два. Такі великі групи, як наша, підтримують материнські структури. Але для решти компаній ситуація майже критична».

Утім, згідно з даними Forbes, проблему можуть розв’язати на початку листопада, оскільки Українська федерація убезпечення та великі страхові компанії ведуть активні переговори з Національним банком. «Питання з валютою ми сподіваємося вирішити до 1 листопада. Із заборони щодо розрахунків у валюті страховиків приберуть», – роз'яснює генеральний директор Української федерації убезпечення Галина Третьякова.

Ще одною проблемою залишається якість взаємодії із державними органами. Страховики вже зверталися до Адміністрації президента з проханням «перезавантажити» регулятор. Але звернення страховиків переслали в Нацкомфінпослуг. Зокрема, через бездіяльність, на думку страховиків, влади учасники фінансового ринку нині мають намір організувати так званий «страховий майдан».

У компаній є запитання не тільки до Нацкомфінпослуг. Наприклад, у вересні компанія «Лемма» виграла Вищий адміністративний суд у спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у Харкові. «2013 року податкова, порушуючи всі правила, нарахувала нам 102 млн гривень ПДВ за основним платежем, 16,9 млн гривень за штрафними санкціями і так далі. Почалися суди, – розповідає Forbes президент страхової компанії «Лемма» Сергій Чернишов. – Не дочекавшись завершення судового процесу, податкова, відразу після винесення повідомлень-рішень, подала до Мінекономрозвитку про обмеження «Леммі» ЗЕД».

За словами Чернишова, два накази Мінекономрозвитку зупинили ЗЕД «Лемми», яка протягом 10 років була лідером з експорту страхової послуги з території України, і заборонили контрагентам компанії ЗЕД з Україною. За підрахунками, через скасування зовнішньоекономічних договорів на 140 млн гривень бюджет України недоотримав понад 4 млн гривень прямого податку, не враховуючи непрямих доходів бюджету від надходження валюти та розміщення страхових резервів на території країни. «Чиновники завдали прямої шкоди іміджу та бюджету країни, не кажучи вже про збиток самій компанії, і за це ніхто не несе відповідальності. Відсутність механізму відповідальності й надалі стимулюватиме використання податкових органів як інструменту тиску на бізнес в Україні», – вважає Чернишов.

Олег Давиденко з Aries, яка супроводжувала «Лемму» на судах із податковою, додає, що в бізнесу є багато запитань щодо перевірок із боку регулятора. «Нормативну базу щодо перевірок прописано так, що трактувати її можна тільки на користь регулятора. Практика така, що на момент розгляду колегіальною комісією того чи іншого питання щодо СК рішення вже ухвалено», – зазначає Давиденко.

Галина Третьякова вказує, що за формальними ознаками в Україні можуть закрити майже будь-яку страхову компанію: «Вилучення ліцензії відбувається не за ознакою неплатоспроможності, а за формальними ознаками. У нас відібрати ліцензію можуть за систематичного порушення законодавства. Під ним закон «Про страхування» розуміє два і більше порушень. Чиновники можуть використовувати це проти страховиків». Як приклад вона наводить страхову групу «ТАС»: 6 жовтня їм призупинили ліцензію на ведення страхової діяльності, а 20 жовтня – відновили. «Регулятор із першого дня створення міг закрити будь-яку страхову компанію за формальною ознакою. Але різниця між Нацкомфінпослуг і НБУ в тому, що у фінансового регулятора немає фондів чи держгарантій, які дають змогу видавати рефінансування чи закривати учасників ринку за неплатежі. Я думаю, що якби в Комісії були такі фінансові можливості, на страховому ринку відбувався б процес, схожий на нинішні події серед банків», – зауважив у розмові з Forbes в.о. голови правління страхової групи «ТАС» Павло Фурсевич.

В УФУ зазначають, що це відбувається з різними компаніями, які можна тримати під страхом відбору ліцензії за формальною ознакою. І закони України дозволяють це робити, що є основним елементом корупції. «Держава може за формальними ознаками висунути претензії до будь-якої страхової компанії. Тоді як держава повинна просто не допускати банкрутства», – каже Третьякова. Очевидно, що під час кризи без лібералізації умов нагляду деякі страховики можуть потрапити у вельми скрутне становище.

Ще однією проблемою є те, що багато років не ухвалюють законів, які можуть поліпшити ситуацію на страховому ринку в цілому. Це, зокрема, закон «Про електронну комерцію», який може оптимізувати якість страхових сервісів. «Електронний поліс – це європейська модель розвитку. Наприклад, у Великій Британії частка прямих продажів страхових продуктів фізособам становить близько 30% від усього ринку, тоді як в Україні ця цифра не дотягує і до 1%. Електронний поліс зніме низку актуальних на сьогодні питань, пов'язаних із шахрайством при оформленні полісів. Наприклад, його вже не можна буде оформити заднім числом чи виписати підроблений документ», – пояснює голова правління компанії «Рітейл Страхування» Андрій Супрун.

В умовах сьогодення, синхронно із закриттям низки гравців, страховий сектор може пройти процес укрупнення, аналогічний до подій на банківському ринку. Ці процеси можуть розпочатися через 3–6 місяців. Деякі страхові компанії закриють через неплатоспроможність і відсутність підтримки з боку акціонерів. Водночас керуючий партнер компанії BritMark Олександр Саусь вважає, що великі страхові компанії почуваються добре. «У них навіть зростають портфелі через те, що невеликі гравці скоротили активність. Раніше низка компаній працювала з великими Клієнтами тільки за указом. Наприклад, щоб податкова не «ображала» той чи інший бізнес, йому потрібно було застрахувати свої ризики у певного гравця. Але сьогодні таких вимог дедалі менше. Тому великі Клієнти переходять на обслуговування до ринкових страховиків. З другого боку, свої вимоги до Клієнтів посилюють банки – вони погоджуються видавати кредити, тільки якщо Клієнт застрахується в певній компанії», – розповідає Саусь.

Отже, серед заходів, які можуть мінімізувати збитки від кризи в економіці для страхового ринку, – зокрема, лібералізація валютних обмежень для перестрахування, введення рівних умов гри при спілкуванні з чиновниками, контроль над корупційною складовою, ухвалення законів і нормативних документів, які прискорять розвиток ринку. Оскільки на ці зміни не йдуть уже роками, а контролювальні органи, як і страхові лобісти, не можуть домогтися прийняття нових правил, то й очікувати на якийсь ефективний розвиток сектору марно. Як і на можливість перестрахуватися від майбутнього виходу з ринку цілої низки страхових компаній: одних – через боротьбу НБУ з конвертацією, інших – через погану економічну ситуацію, а деяких – просто «під шумок».

Forbes.ua

 

Оцініть публікацію
  • - ужасно
  • - плохо
  • - нормально
  • - хорошо
  • - отлично

Спасибо!
Ваша оценка:
Рейтинг: 5 (2 голосів)
Поделиться