Ігор Марфін  

Не застраховані... від війни

1288
0
Поділитися:  
Роздрукувати
Відправити на пошту
BritMark в цифрах
1,88 млрд. грн
Портфель страхування відділу особистих продуктів покриває ризики на суму понад 1,88 млрд. грн.
О BRITMARK
 
коментар для
День Партнер
Про автора Зателефонувати
Ви власник бізнесу в зоні АТО?

Безкоштовно проконсультуйтеся з нашими фахівцями з питання страхування майна та життя

+38 044 425 03 77
НАПИСАТИ НАМ
 

Луганчани та донеччани сьогодні не можуть захистити ні майно, ні життя і здоров’я

АТО на сході країни триває, від чого дедалі більше страждає не тільки мирне населення, а й економіка: банківська система практично відсутня, бізнес закривається або «переїжджає» до регіонів, де спокійніша обстановка, щоб хоча б якось себе вберегти. Як то кажуть, ніхто не застрахований від війни. Тим паче — сьогодні й в Україні. Ніхто не може застрахувати ні майно, ні життя від наслідків воєнних дій сепаратистів. Втрачають і громадяни, і страхові компанії.

 «Донецька та Луганська області — це приблизно 17—18% українського портфеля класичного страхового ринку. Це досить багато. Тим більше, це батьківщина багатьох великих компаній, які мають філії практично в усіх регіонах країни», — відзначає президент Української федерації страхування Андрій ПЕРЕТЯЖКО. Загалом же, втрати страхового ринку, прогнозує він, можуть становити до кінця року щонайменше 50% у цьому регіоні. «Це будуть як і розірвані договори, так і ті, що потенційно могли бути укладеними», — додає Перетяжко. За його словами, причинами цього є зниження бізнес-активності в регіоні та проблеми з функціонуванням офісів. «Ми знаємо, що деякі компанії офіційно закрили свої офіси, а деякі працюють без режиму вже третій місяць: сьогодні працюємо, завтра через воєнні події — ні», — розповідає президент Української федерації страхування.

 Експерти пояснюють громадянам, чиє майно було пошкоджене сепаратистами, що відшкодування не отримають. А все тому, що воєнна ситуація на сході не зараховується до страхових випадків. Бо згідно з договором страхування, відшкодовуються звичайні протиправні дії третіх осіб (ПДТО), а ось терористичні та військові дії, громадянські заворушення і спроба захоплення влади — виключаються. «Та й в умовах настільки загостреної ситуації дуже непросто відрізнити їх між собою. Це ускладнює завдання визначення, чи є випадок страховим. Також істотно підвищується ймовірність настання ПДТО, наприклад крадіжки, оскільки ускладнена робота правоохоронних органів та охоронних організацій», — зазначає директор відділу майнового страхування, партнер BritMark Ігор МАРФІН. За його словами, деякі компанії все ще страхують об’єкти в цьому регіоні, але виключаючи ризики групи ПДТО. Окрім цього, пояснює він, перед страховими компаніями постає ще одна проблеми — технічні складності в проведенні огляду та оцінки постраждалого майна, а також отримання довідок від компетентних органів.

 Те ж саме кажуть і в Лізі страхових компаній. «У світовій практиці ризики тероризму та військові ризики не покриваються стандартними договорами страхування, а лише в межах національних програм (США, Великобританія, Німеччина, Іспанія, інші країни) або через страхові пули (Росія)», — зазначає заступник голови Ради Ліги страхових організацій України Олександр ЗАЛЄТОВ. За його словами, в Україні подібних програм немає, тому не варто чекати на появу подібних страхових послуг.

 «Мені здається, що не всі до кінця зрозуміли, що ризик, який ми страхуємо — підвищився в рази», — зазначає Андрій Перетяжко. Він пояснює, що найчастіше збитки Клієнтів страхових компаній пов’язані з крадіжкою, пограбуванням і вилученням автомобілів, техніки й інших матеріалів. Другий тип збитків — пов’язаний із безпосередньо воєнними діями (влучання снарядів, пожежі, спричинені цим).

 Президент Української федерації страхування додає, що на сьогодні не можна і застрахувати своє майно на подібні випадки. «Всі великі страховики не дають цього покриття з двох причин. Перша — зараз це неможливо робити, бо не можна вирахувати цей ринок, скільки від триватиме і коштуватиме. Друге питання — якщо ми говоримо про великі збитки і ризики — то це страхування великих підприємств від ризиків тероризму. Жодна компанія не може взяти на себе відповідальність за великий хімічний комбінат чи шахту для відшкодування ризиків, що їх можуть зазнати внаслідок бойових чи терористичних дій, бо це мільйони гривень», — говорить він.

 Що ж до фізичних осіб, то Перетяжко відзначає, що зараз на ринку відбувається дискусія на тему того, як і яким чином можна впровадити страхування військовослужбовців, включаючи співробітників МВС, які беруть участь в антитерористичній операції, і людей, які беруть у ній участь як цивільні особи з підтримки армії. «Поки що немає рішення, бо це дуже складний механізм, у якому повинен брати участь і державний бюджет. Так це працює в багатьох країнах», — додає він.

 Механізми впровадження подібних видів страхування уже в розробці. «Власне, в нас уже були зустрічі й будуть з регулятором. Ми розглядатимемо на досвіді інших країн — США, Європи, аналізувати. Ми це робимо, але поки що рішення не знайшли, як можна було би швидко забезпечити таке страхування із залученням приватних страховиків», — зазначає президент Української федерації страхування.

 Про необхідність об’єднання держави і страховиків говорить і Залєтов. «25 грудня 2013 року уряд України ухвалив Постанову № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві». Вона не передбачає страхування військовослужбовців. Проте запровадження такого страхування було б доцільним відповідно до Національної програми фінансового забезпечення військовослужбовців, військовозобов’язаних і резервістів, які призвані на навчальні та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», — наголошує він. Заступник голови Ради Ліги страхових організацій України також додає, що для ухвалення такого документа необхідна політична воля і певний час для підготовки відповідного нормативного акта.

 Чи страхуватимуть компанії від воєнних дій на сході в подальшому — питання відкрите. «Гадаю, продукти, пов’язані з тероризмом та воєнними діями, з’являться на ринку страхових послуг уже після закінчення війни», — зазначає Андрій Перетяжко. Адже сьогодні страховики не можуть брати ризики, яких не виходить чітко вирахувати.

 «Наразі основні страхові компанії на ринку не впроваджують подібних продуктів, — говорить Ігор Марфін. — Адже страхова компанія повинна точно оцінювати ризики і запитувати адекватні страхові тарифи. Жодної статистики і прогнозів щодо збитків у наявній ситуації немає, тому впроваджувати нові страхові послуги — неефективно». Водночас, припускає він, деякі страховики, намагаючись заробити побільше, спробують скористатися цією нагодою. «Наприклад, досі є страхові компанії, які без проблем страхують об’єкти в Криму», — каже Марфін.

Марія ЮЗИЧ, Газета «День» №118, (2014)

Оцініть публікацію
  • - ужасно
  • - плохо
  • - нормально
  • - хорошо
  • - отлично

Спасибо!
Ваша оценка:
Рейтинг: 5 (1 голосів)
Поделиться